У липні група українських викладачів з вишів з різних регіонів і спеціальностей декілька днів брала участь у навчальних активностях у цьому приватному навчальному закладі.
Інавгураційну лекцію виголосила Катажина Леньска-Бонк, професорка Опольського державного університету (ОДУ). Лекторка обговорювала поточну загальноєвропейську кризу освітніх закладів, похідну від міжнародної конкуренції за абітурієнтів. З її слів, студентів у польських вишах щороку стає менше. Випускники бакалавратів не поспішають вступати до магістратури, вважаючи свою освіту завершеною вищою. Щоб оплачувати навчання, студенти шукають роботу, а це заважає їм зосередитися на навчанні, до того ж у невеликих містах мало робочих місць.
Усе це ставить перед європейськими (зокрема польськими) вишами потребу виводити на ринок освітніх послуг привабливі, актуальні, сучасні пропозиції. Зокрема, можна зацікавити абітурієнтів новими спеціальностями. У випадку з філологічним факультетом ОДУ, де працює лекторка, це навчальні предмети з медіастудій, культурології, технологій промоції, історії мистецтв, маркетингу, піару та реклами. Також треба розсувати міждисциплінарні зв’язки в освіті й давати більше предметів на вибір за межами основної спеціальності. В ОДУ експериментують з такими предметами й тематикою: мода, game studies, блогінг, Ютьюб, ігрове кіно, веб-дизайн, дизайн, реклама, піар, фешн-фото, комерційне фото, предметна фотографія, журналістика в мобільних додатках.
Важливою характеристикою цих курсів є те, що поруч з академічним викладачем семінарські заняття веде практик, який пояснює студентам, як можна монетизувати здобуті ними знання.
Постійним завданням вишів, відтак, стає потреба моніторити інтерес студентів і попит на ринку праці. Для цього треба створювати навчальні напрями і спеціальності, відсутні в інших вишах, і активізувати роботу із середніми школами.
Наступного дня польські колеги представили проект “Прикладні інформаційні технології в освіті”. Професор Луїс Очоа Сігуенціа з Фонду “Інститут досліджень та інновацій в освіті” розповів про можливості дистанційного викладання дисциплін будь-якого змісту й напрямку. Зокрема, він представив онлайн-платформу “Upskillead e-Academy”, де викладачі можуть безкоштовно пройти навчальний курс (інтерфейс надає інформацію основними європейськими мовами) та отримати відповідний сертифікат. Платформа містить курси “Онлайн-безпека”, “Використання соціальних медіа в освіті”, “Система цифрового управління навчальним процесом”, “Графічний дизайн”, “Веб-дизайн”, “Інтерактивна дошка”.
Про науковий розвиток у Болонській системі розповідала професорка Малгожата Маковска-Янусік, декан математично-природничого факультету Університету імені Яна Длугоша в Ченстохові. Вона повідомила, що навантаження польського науковця має розподілятися між викладанням, науковими студіями з формалізованими критеріями успішності та адміністративною роботою в установі, де він / вона працює. Вимогливість і послідовність у реалізації цієї моделі дозволяють долати такі проблеми, як невиконання зобов’язань щодо вчасного завершення наукових проектів (зокрема дисертаційних досліджень), відсутність практичного значення зроблених відкриттів, надмірна локальність наукового пошуку без виходу на міжнародний контекст і апробацію.
“Проекти і гранти для вчених та університетів” – так називався виступ доктора Станіслава Зайонца, директора Центру сілезької культури. Промовець ознайомив з можливостями, надаваними Європейським союзом, щодо міжнародної співпраці в науковій галузі, та підкреслив, що кількість і обсяг таких програм, спеціально спрямованих на Україну, останнім часом помітно зростає. Зокрема, переліки подібних програм містяться на сайтах польських Міністерства культури та національної спадщини, Міністерства науки та вищої школи, Фундації польської науки. Лектор заохотив українських колег активніше подаватися на подібні програми і нагадав, що складниками перспективної заявки на грант є відомі учасники, інноваційність, практичне значення.
Заняття “Коучінг у вищій школі” провела Анна Цивіньска, тренер і коуч з Інституту бізнес-лідерства. На думку тренерки, поточну добу можна описати так: мінливість, невизначеність, складність, багатозначність. Для вищої школи це означає, що студент відчуває тиск великих можливостей, які йому дуже нелегко реалізувати. Відтак, викладач, крім організації лекційних і практичних занять, може ставити за мету допомогу студентові в особистісному зростанні останнього.
У ХХІ столітті досягнення цілей є вельми непростою справою. Воно вимагає виходу із зони комфорту, а труднощі позбавляють мотивації для руху вперед. Тож викладач-коуч прагне підняти мотивацію студента, що очікувано дозволить останньому здолати необхідні бар’єри. Для цього треба підняти самооцінку студента і допомагати йому окреслити свою мету. Тобто місією освіти є розвиток особистості студента, а не лише передача знань. Тут набуття студентом мудрості вимагає розвитку й поєднання досвіду, емоцій, волі, самооцінки й гідної мети.
Викладач може стати не лише вчителем, а й тренером для студентів: підтримувати їхню мотивацію, допомагати їм набути впевненості в своїх силах і аналізувати, що треба змінити, щоб досягти мети. Студент потребує розуміння, навіщо досягати мети, визначити плюси й мінуси отримання / неотримання результату.
Стратегія коучінгу полягає в тому, щоб бути для студента радше тренером, який не вирішує за нього, а озброює його для прийняття власних рішень і наполегливістю для їхньої реалізації.
На це можуть бути спрямовані запитання, які викладач-коуч пропонує студентові поставити самому собі: Хто мене оточує? Твої очікування від твого наставника, наукового керівника? Чого йому бракує? Якими є твої сильні сторони? Якою є твоя історія? Що може бути твоїм каменем спотикання? Хто є твоїм прибічником, помічником? У чому твоя перевага? Які є терміни досягнення твоєї мети? Якими є ознаки досягнення? Яких інвестицій потребує мета? Чи є досвід досягнення такої мети? Чи є знайомий, який уже має такий досвід? Від чого почнеш? Що буде твоїм першим кроком? Що стане на перешкоді?
У фіналі програми відбулася міжнародна наукова конференція “Дилеми сучасної освіти”, де українські та польські науковці представили результати своїх студій. Учасники підвищення кваліфікації отримали сертифікати.
Максим Балаклицький, професор кафедри журналістики