Руслан Кухарчук: «Як стати медіа магнатом. Короткий курс»

Метою заходу була презентація посібника для журналістів-початківців «Новый журналист». Авторами видання є журналісти провідних українських медіа: співробітники журналу «Корреспондент», газети «Коммерсант-Украина», телеканалу «1+1». Книжка являє собою збірник професійних порад з журналістської  діяльності.

Основну увагу Р.Кухарчук приділив інтернет-журналістиці як найбільш доступному для початківця медіаресурсу. Журналіст окреслив переваги мережевого видання, посилаючись на досвід розробки і просування власних сайтів.

Важливим критерієм журналіст називає оцінку ефективності. Що це значить? Інтернет надає повну точність щодо кількості й глибини переглядів публікацій. Жоден ЗМІ не може похвалитися такими показниками.

Журналіст, який працює в Інтернеті, має прагнути, щоб глибина перегляду його статей зростала. Вважається, каже Кухарчук, оптимальною глибиною перегляду публікації – 3-4 сторінки кожним відвідувачем. Досконалою є – 5-6 сторінок. Досягнути хоча б середніх показників можна завдяки гіпертексту (посилання). Руслан Кухарчук: «Текст має містити 3-4 посилання на інші публікації цього сайту, щоб змушувати аудиторію блукати в рамках вашого он-лайн проекту». Яскравим прикладом використання гіпертекстів є «Вікіпедія». Посиланнями можуть стати інші розділи сайту чи статті, що змушуватимуть користувачів ресурсу постійно знаходитись навколо вашої журналістської діяльності.

Руслан Кухарчук підкреслив, що сьогодні самостійно створити свій сайт неважко. І кожен із нас, навчаючись в університеті, поступово може перетворитися на «медіа-власника», розвиваючи вивчені журналістські навички. Безумовно, Інтернет – найкраща платформа для журналістів-початківців, надійна сходинка на шляху до успішної кар’єри.

Починаючи свою професійну діяльність у вітчизняних друкованих виданнях та на телебаченні, Руслан Кухарчук згодом поринув в Інтернет-журналістику, яка виявилась не гіршою за традиційні ЗМІ, а в дечому – кращою.

Говорячи ближче до теми зустрічі, Руслан Кухарчук зазначив, що Інтернет сама по собі річ цікава, оскільки це не тільки засіб передачі інформації, але й майданчик для всіх інших ЗМІ. Так поширеним у наші дні стало онлайн-телебачення, збільшується кількість Інтернет-газет (журналів).

Продовжуючи свій виступ, президент «Новомедіа» запропонував аудиторії перелік переваг та особливостей журналістики в Інтернеті. Перш за все, за його словами, хоч і не унікальною, проте вагомою, є перевага в оперативності цього ЗМІ. Звичайно, оперативнішим є прямий ефір на телебаченні або радіо. Але на сьогодні таких ефірів дуже мало. В основному, так званий «live» глядачам (слухачам) подають уже у змонтованому до випуску вигляді. У ситуації з Інтернетом оперативно надати до редакції інформацію можливо у телефонному режимі, як раніше робив сам Кухарчук. Теперішні журналісти публікують новини прямо із місця подій на власних ноутбуках, що збільшує швидкість появи повідомлення на сайті в рази.

За словами Руслана Кухарчука, вартість виробництва медійного ресурсу в мережі значно дешевша порівняно з іншими засобами масової інформації. Наприклад, запустити ефірне мовлення телеканалу коштує близько 15 млн. у.о. Щоб створити сайт необхідно витратити гроші на дизайн (шаблонний або авторський) і на роботу програміста. Загалом це може обійтися на суму до 800 доларів.

Зазначаючи особливості Інтернет-видань, Кухарчук, перш за все, говорить про їхню інтерактивність. Це так звані «лайки» (від англ. «like»– подобається), «шари» (від англ. «share» – ділитися) та коментарі відвідувачів сайту чи соціальних мереж. «Інтернетівська спільнота коментарів надзвичайно агресивна», – говорить журналіст. Інколи чиїсь зауваження зовсім не стосуються предмету статті. На думку Руслана Кухарчука, «така особливість українського сегменту Інтернету. Натомість, російські коментарі більш помірковані. Хоча зараз ця негативна тенденція зменшується, бо більшість сайтів забороняє відкрите коментування. Воно можливе лише для авторизованих користувачів».

Примітно, що інтерактивність неабияк допомагає журналістам. Зокрема, дає теми для наступних матеріалів. У зв’язку з цим, редакції ретельно аналізують коментарі у соцмережах, на сайтах. Також ця особливість Інтернет-ЗМІ покращує саму якість журналістської роботи. Нерідко ми бачимо, як читачі у коментарях вказують на граматичні, стилістичні та інші помилки автора.

Мультимедійність, як стверджує очільник «Новомедіа», відіграє не останню роль у популярності публікації серед аудиторії. Тексти повинні містити фотографії, відео-, аудіоматеріали, інфографіку (тематичні, суміжні з темою публікації малюнки). Сьогодні на сайтах ілюстративний контент переважає. «Спочатку ми дивимось знімки, а потім вже знаходимо в собі залишки сил, щоб прочитати текст», – відзначає Руслан Кухарчук.

Журналіст, який працює в Інтернеті, має прагнути, щоб глибина перегляду його статей зростала. Вважається, каже Кухарчук, оптимальною глибиною перегляду публікації – 3-4 сторінки кожним відвідувачем. Досконалою є – 5-6 сторінок. Досягнути хоча б середніх показників можна завдяки гіпертексту (посилання). Руслан Кухарчук: «Текст має містити 3-4 посилання на інші публікації цього сайту, щоб змушувати аудиторію блукати в рамках вашого он-лайн проекту». Яскравим прикладом використання гіпертекстів є «Вікіпедія». Посиланнями можуть стати інші розділи сайту чи статті, що змушуватимуть користувачів ресурсу постійно знаходитись навколо вашої журналістської діяльності.