8 грудня 2011 року науковий семінар кафедри журналістики слухав доповідь аспірантки другого року навчання Тетяни Вікторівни Ковальової, у якій вона репрезентувала загальний план свого дисертаційного дослідження.
У роботі наукового семінару взяли участь: професори І. Л. Михайлин, Л. М. Хавкіна; доценти: Т. В. Казакова, М. А. Балаклицький, О. В. Лаврик, Ю. М. Снурнікова, Н. В. Нечаєва, А. І. Ярох; ст. викладачі О. С. Хмель, Т. О. Бондаренко; викладачі: О. О. Полумисна, О. П. Драчова, Н. Б. Калашник, Е. О. Бурдіна; аспіранти Г. О. Найда, Ю. М. Блажеєвська.
Доповідачка нерівномірно розподілила свою увагу: реферативні частини роботи (історію жанрового різновиду подорожнього нарису, історіографію питання) вона подала розгорнуто й докладно, а творчі, справді дослідницькі частини накреслила пунктиром, лише позначивши, про що вона буде писати в них. Незважаючи на такий характер доповіді, кафедра поважно поставилася до пошуків молодого науковця й обговорила її доробок.
Запитання ставили: О. С. Хмель, Т. В. Казакова, А. І. Ярох, Ю. М. Снурнікова, О. В. Лаврик, Н. В. Нечаєва.
В обговоренні брали участь: Т. В. Казакова, М. А. Балаклицький, О. С. Хмель, А. І. Ярох, І. Л. Михайлин (науковий керівник).
У процесі запитань і обговорення окреслилися завдання на майбутнє. Одностайно було відзначено, що авторка прочитала багато першоджерел і наукових праць, виросла за час навчання в аспірантурі, але все ще перебуває на початку своєї праці, яку необхідно пришвидшити для успішного завершення роботи й отримати при виході з аспірантури рекомендацію дисертації до захисту. Авторка поки що погано розуміє проблеми загальної жанрології, не може достатньо переконливо говорити про різноманітні аспекти саме розвитку жанрового типу подорожнього нарису. Якщо в його трансформаціях був етап піднесення, а потім занепаду, то чи варто говорити в такому випадку однозначно про розвиток і чи не краще пошукати якесь нейтральне поняття. Розвиток передбачає таке: явище мало певні характерні особливості в якійсь хронологічній точці, а наприкінці періоду набуло таких-то позитивних змін, стало інакшим. Ці позитивні зміни й дають підстави кваліфікувати його існування в часі як розвиток. Авторка недостатньо знає епоху, про яку пише; їй ще належить глибше осмислити період середини 1920 – початку 1930-х років. Свій дослідницький апарат авторка назвала (у розділі про методологію дослідження), але не продемонструвала в дії; у доповіді не було подано аналізу компонентів жанрової структури подорожнього нарису й не проаналізовано доробок репрезентативних авторів. Усе це обмежило можливості членів кафедри судити про реальні можливості цільової аспірантки з Сумського державного університету.
Доповідачці порадили:
чітко уявити собі весь історичний шлях подорожнього нарису й місце досліджуваного періоду в цій історії;
розібратися в проблемах загальної жанрології, оскільки робота в цілому присвячена важливому журналістському жанру і передбачає вміння здійснювати жанровий аналіз;
другий розділ збудувати як аналіз жанрової моделі подорожнього нарису саме середини 1920 – початку 1930-х років, передбачивши аналіз намічених компонентів: образу автора, ролі й значення художньої деталі, образу людини, сюжету подорожі, різноманітних типів композиції тощо;
у третьому розділі показати працю найвидатніших нарисовців, запропонувавши «журналістські портрети» М. Трублаїні, І. Багмута, Б. Антоненка-Давидовича та, можливо, ще одного-двох авторів, з якими треба визначатися чимшвидше; була висловлена порада врахувати нарисовий досвід М. Хвильового і М. Куліша.
Доповідачка подякувала учасникам обговорення за увагу до її праці, корисні ідеї, які. безумовно, допоможуть їй у подальшому опануванні темою.
Варвара Жукова.