Інформаційна діяльність прес-служб у сучасному суспільстві стає дедалі виразнішою. Це пояснюється тим, що глобалізація комунікаційних процесів, перехід суспільства до інформаційної доби створюють потребу у швидкому та детальному інформаційному обміні між різноманітними суспільними інститутами, державою та громадянами. І саме прес-служби покликані задовольнити інформаційні та комунікаційні потреби організацій, у структурах яких вони функціонують, та забезпечити й полегшити роботу ЗМІ, які є однією головних ланок інформаційного обміну в суспільстві. Ді Ді Маєрс, колишній прес-секретар президента Білла Клінтона говорив, що демократія без свободної преси неможлива, і хоча преса іноді може здаватися нав’язливою, їй необхідно залишатися вільною. Прес-секретар у свою чергу повинен розуміти місію преси і працювати, виходячи з цього.
Одне з найбільших видавництв навчальної літератури Півдня Росії «Феникс» у 2010 році випустило підручник Антона Гнетнєва та Марії Філь «Сучасна прес-служба». Цей підручник призначений для студентів вищої школи, а також для спеціалістів, що працюють у сфері PR-технологій. Автори цього посібника А. Гнетнев та М. Філь – дослідники соціальних комунікацій. У своїй праці вони узагальнили досвід різноманітних установ у плані організації роботи такого важливого підрозділу, як прес-служба. Авторами був зібраний досить великий обсяг думок практикуючих спеціалістів цієї галузі в різних аспектах діяльності прес-служб та зв’язків з громадськістю.
Фундаментальність роботи полягає у тому, що дослідники простежили специфіку роботи прес-служб найрізноманітніших інститутів: органів державної влади, бізнес-структур, громадських організацій, спортивних об’єднань, вищих навчальних закладів тощо.
Підручник складається з чотирьох розділів:
1. Основні характеристики сучасної прес-служби.
2. Інструментальний аспект роботи прес-служб.
3. Діяльність прес-служб органів влади і управління.
4. Діяльність прес-служб недержавних організацій.
Матеріали для кожної глави розділу були зібрані завдяки допомозі керівника прес-служби конкретної організації або установи. Така безпосередня близькість першоджерела і текстового матеріалу особливо цінна і приваблива в навчальному та трудовому процесі.
Концепція підручника разюче відрізняється від традиційної схеми викладу матеріалу в навчальному посібнику, бо в основі її лежить так звана «експертна думка», тому можна говорити про модель «майстер-класу». Це був осмислений хід авторів, адже вони самі є практикуючими соціологами і взаємодіють з великою кількістю державних, приватних та громадських організацій. Автори впевні, що діяльність прес-служб може стати інструментом суспільного діалогу. «Трьома китами» сучасної комунікації атори називають «інформаційний привід», «інтернет як засіб зворотнього зв’язку» і «гіпер-ЗМІ».
Кожна глава побудована на основі інтерв’ю з фахівцем у певній галузі PR. Наприклад, про початковий етап розвитку прес-служби президента Росії розповідає перший прес-секретар Бориса Єльцина В’ячеслав Костіков, а про сучасний – віце-президент ІА «Інтерфакс» В’ячеслав Терехов; про взаємодію з журналістами Держдуми повідомляє керівник відділу прес-служби Державної Думи ФС РФ Костянтин Тарасов, про роботу із засобами масової інформації Міністерства внутрішніх справ РФ – начальник управління громадських зв’язків адміністративного департаменту МВС Росії генерал-майор міліції Валерій Грибакін. На початку книги подається структура і принципи діяльності сучасної прес-служби, форми і методи роботи із ЗМІ. Важливо, що автори дають службові інструкції та функціональні обов’язки прес-секретаря, посилаючись на допомогу в підготовці матеріалу прес-секретаря Спілки журналістів Росії П. А. Полоницького, начальника Управління громадських зв’язків. У підручнику опубліковані положення всіх прес-служб, які були розглянуті.
У тексті наводяться цифри соціологічних опитувань, уривки інтерв’ю, статистика з теми. У кінці кожного розділу – підсумки та висновки, що дозволяють закріпити і запам’ятати прочитане. Крім того, він містить цікаві практичні заняття для самостійного опрацювання студентами при підготовці до семінарських занять. Ці заняття орієнтовані на розвиток неупередженого, креативного мислення.
Антон Гнетнєв, презентуючи підручник на факультеті журналістики Воронежського державного університету, прокоментував вихід книги тим, що інтерес до даної теми з’явився не випадково, адже в сучасному медійному просторі, на жаль, існує дефіцит літератури з цієї теми. Другий автор підручнику, Марія Філь, зазначила, що необхідно змінити парадигму підходу до вищої освіти в галузі гуманітарних наук. Неможливе знання про прес-служби «взагалі». Якщо ми візьмемо стандартний підручник, то побачимо інститут, який існує незрозуміло де, в якомусь вакуумному просторі, і володіє якимсь настільки ж абстрактним атрибутивом. Але коли студент потрапляє на місце роботи, на конкретне підприємство, він розуміє, що нічого не знає. Тож автори спробували створити підручник, який максимально орієнтований на практику.
Можна з упевненістю сказати, що в цій роботі міститься професійне і актуальне знання, яке не буде зайвим ні для початківців, ні для досвічених фахівців. Журналісти і працівники прес-служб у легкій, доступній формі можуть дізнатися багато нового.