Скоро виповниться тридцять чотири роки з моменту, як американський вчений Скотт Фалман уперше запропонував смайлик в тому вигляді, в якому він популярний зараз.
Точною датою народження смайлика прийнято вважати вересень 1982 року, коли Фарман почав використовувати символи 🙂 для відмінності жартівливих і серйозних повідомлень на електронній дошці оголошень Університету Карнегі Меллона, де він працював.
Поряд з Фалманом іще одним батьком смайлика вважається американський художник Харві Болл. У 1963 році він створив графічне зображення усмішки у вигляді двох крапок і дужки в жовтому колі, яке стало фірмовим логотипом однієї американської страхової компанії.
З виникненням Інтернету почалася масштабне впровадження смайлика в друкованому тексті. Ці звичайні знаки пунктуації стали невід’ємною частиною спілкування людей в повсякденному житті.
Смайли призначені для того, щоб повніше і яскравіше доповнити зміст висловлювання, уточнити інтонаційну забарвлення. У світовій мережі існують сотні варіацій смайликів. Вони можуть позначати як конкретну емоцію, так і дію, наприклад,: -0 (здивування),: – * (поцілунок).
Сьогодні смайлик вийшов за межі Інтернету. Жовту посмішку зараз можна зустріти на одязі, аксесуарах, брелоках.
За ці роки смайлик став незмінним атрибутом електронного спілкування.
Телегіна Дар’я,
студентка 5 курсу заочного відділення спеціальності «журналістика»