Ще років двадцять тому у студентів не виникало необхідності шукати роботу в період навчання. Нині ж близько 40% із них починають працювати ще на початкових курсах, під час магістратури цей показник зростає. Що ж впливає на рішення студентів влаштовуватися на роботу/підробіток замість того, щоб приділяти більше часу навчанню?
Ми провели опитування серед студентів різних курсів, факультетів та вишів. Студентка ХНУ імен В. Н. Каразіна четвертого курсу філологічного факультету Мамутова Асене розповіла про ситуацію у своїй групі. Спочатку у двох групах її курсу і спеціальності було 50 студентів, серед яких працювало близько 10-15 (20-30%). За чотири роки залишилося 36, інші ж уже почали працювали замість того, щоб отримувати вищу освіту. Усі 36 студентів навчаються на бюджетній формі. Серед них 40% (14 студентів) отримують стипендію. На четвертому курсі працює приблизно половина групи.
Студент групи ІС-43 Дубінін Віталій поділився інформацією про своє навчання. У його групі 17 студентів, серед яких 5 отримують стипендію. З п’яти стипендіатів працюють троє, інші отримують підвищену стипендію та живуть у гуртожитку. На першому курсі працювала приблизно половина групи. На четвертому — майже всі, крім двох стипендіатів та 2-3 студентів без стипендії.
Згідно з цим аналізом, можна зробити висновок, що більша частина студентів ще до закінчення бакалаврату знаходить собі роботу чи підробіток.
Студентка третього курсу Харківського обласного медичного коледжу Комінник Анна навела дані про свою групу. Серед 27 студентів 17 живуть удома з батьками. На стипендії п’ять. Із групи працюють п’ять студентів, усі з яких не отримують стипендію та живуть у гуртожитку або знімають квартири.
У студентів медичного коледжу кожного дня по 4-5 пар. До того ж, як розповіла Анна, на домашні завдання можна витратити від двох до шести годин (принаймні студенти на стипендії приділяють їм стільки часу). Незважаючи на це, навіть у коледжі деякі студенти починають працювати ще з 2-3 курсів.
Отже, досить часто студенти, крім того, що навчаються на очній формі, знаходять собі роботу, часто навіть коли отримують стипендію.
Чому у студентів виникає необхідність працювати?
У часи існування СРСР було простіше вибрати напрямок діяльності, здобути вищу освіту в цій сфері і займатися своєю справою багато років. Зараз є декілька факторів, які ускладнюють життя учнів та абітурієнтів:
- збільшився вибір майбутніх професій, через що багато учнів старших шкіл так і не визначалися, ким хочуть бути;
- потрібно постійно слідкувати за тим, що актуально;
- складний вибір: займатися тим, що подобається, чи тим, що перспективно;
- немає можливості оплатити бажаний ВНЗ.
Як результат неправильного вибору своєї майбутньої спеціальності, після вступу до коледжу чи ВНЗ досить часто студент розчаровується в навчанні. Він починає шукати альтернативи, чим би хотів займатися. Це перша причина, чому студенти більше уваги приділяють підробітку, ніж навчанню.
Другою причиною є бажання отримати досвід. Вступивши до університету, перший час студенти плекають надію, що варто їм отримати диплом, а роботу тоді буде просто знайти. На практиці ж виявляється, що без досвіду роботи роздобути бажану вакансію практично неможливо.
Часто студенти, які вирішили працювати, зробили такий вибір внаслідок того, що до навчання вони уже адаптувалися, тепер виникла потреба в незалежності та самостійності. Це звичайний процес дорослішання.
Четверта причина — батьки не мають змоги оплатити ВНЗ, тому студенти займаються цим самостійно. Тим більше в останні роки, коли плата за навчання постійно підвищується.
Частка тих, хто поєднує навчання і роботу, збільшується. Це впливає і на тих, хто не хоче та не має потреби працювати. Вони, спостерігаючи за тим, як їх однолітки змінили не одне місце роботи, можуть відчути свою невідповідність рамкам суспільства. Крім того, той, хто має змогу придбати собі дорогий телефон або одяг, виглядає більш «круто», ніж той, хто отримує лише найвищі бали з усіх предметів.
Останній фактор, що впливає на бажання студентів працювати, — те, що це більш доступно. Ринок праці у великих містах поступово набуває більш вільні форми зайнятості (гнучкий робочий графік, фріланс, часткова зайнятість, робота на віддаленій відстані), що, безсумнівно, йде на користь студентам, охочим працювати.
Який підробіток обирає переважна більшість студентів?
Звичайно, велика кількість студентів після того, як знаходить роботу, перестає приділяти значну увагу навчанню або й зовсім відраховується. Студенти, які поєднують ці два заняття, поділяються на тих, хто працює заради прибутку, і тих, хто працює за своєю майбутньою спеціальністю, щоб отримати досвід.
Останнім часом помічається тенденція, що все менше студентів належить до другого типу. Це відбувається тому, що з’являється все більше вишів, куди вступає все більше студентів, які, закінчивши виш, просто не можуть знайти роботу за спеціальністю. Або ж через те, що за роки навчання деякі студенти просто роблять для себе висновок, що їх спеціальність не перспективна, малооплачувана або просто для них не цікава.
Серед 17 моїх одногрупників десятеро уже працюють. З них четверо — за спеціальністю.
Сфери діяльності студентів, що працюють:
- Розумова діяльність: журналісти, маркетологи, робітники в офісі тощо;
- Фізична діяльність: кур’єри, охоронці, вантажники.
Близько третини студентів задіяні у сфері торгівлі, така ж кількість надає ремонтні та будівельні послуги. Інші популярні сфери виявилися сферами дизайну, IT-технологій, культури, туризму і адміністративної роботи.
Загалом можна по-різному ставитися до тенденції працювати під час навчання. Зрозуміло, що часто це приносить негативні наслідки для успішності у ВНЗ. Але вміння правильно поєднувати роботу та навчання піде студенту лише на користь, бо є необхідним для його саморозвитку.
Дейнега Ярослава, студентка 3 курсу (у межах виробничої практики)