У вівторок, 20 квітня 2021 року відбулася онлайн-лекція з нагоди 404-річчя Острозької Біблії та 445-річчя Острозької академії, яка була присвячена знаковим подіям у житті київського воєводи Василя-Костянтина Острозького й розділена на відповідні історії.
Захід розпочався о 15:33. Проводив його Ігор Тесленко, керівник Центру вивчення спадщини князів Острозьких Національного університету «Осторозька академія». Тематика лекції була стосувалася князя Острозького та подій його життя, пов’язаних із 20 квітня. Усього на онлайн-заході було 37 присутніх.
Лектор обрав дуже зручний та цікавий спосіб подачі інформації – презентація. Усього Ігор Тесленко виклав 10 історій, розповівши в них про 10 подій, які відбулися 20 квітня з В.-К. Острозьким.
Історія № 1, яка відбулася 1569 року. Назва – «Загадкова хвороба». Вона пов’язана з Люблінською унією. У січні 1569 року в Любліні розпочав роботу польсько-литовський сейм, який мав розв’язувати питання про унію двох держав, ВКЛ та Польського королівства. Не дуже прихильно до цієї унії ставилися литовські можновладці, серед яких був В.-К. Острозький, оскільки їх відлякувала перспектива втрати політичної незалежності. Таке ставлення виразно засвідчив той факт, що після місячних переговорів з поляками в ніч на 1 березня вони потайки залишили Люблін, щоб зірвати сейм і не допустити підписання унії. В.-К. Острозькому потрібно було надати причину свого зникнення, і він сказав, що «загадково захворів» і не може прибути до міста для підписання унії.
Історія № 2, яка відбулася 1570 року. Назва – «Смертельна небезпека». Ця історія розповідає нам про те, як родичі дружини В.-К. Острозького Софії планували відібрати в нього володіння. Князь переховувався у своєму замку, який з 18 по 20 квітня намагалися взяти штурмом. Київський воєвода написав велику скаргу сенатору і розповів про намагання незаконного захоплення своїх земель. На радість В.-К. Острозького, його володіння були невдовзі повернуті.
Історія № 3, яка відбулася 1572 року. Назва – «Братерська любов». Розповідалося, що В.-К. Острозький в 1573–1574 роках був одним із можливих кандидатів на польський престол, а згодом і на московський – після смерті останнього Рюриковича, царя Федора I Івановича. Але в 1572 році династія Ягеллонів згасла.
Історія № 4, яка відбулася 1574 року. Назва – «Крапля дьогтю в діжці меду». 20 квітня 1574 року Януш і Костянтин Острозькі від свого імені та імені молодшого брата і сестер зреклися на користь Миколая-Криштофа Радивила прав на маєтки Тарговисько, Зашкев та інші в Люблінському воєводстві.
Історія № 5, яка відбулася 1583 року. Назва – «Особливий привілей». Пов’язана з Дубенським Хрестовоздвиженським монастирем. Записом від 20 квітня 1583 р. князь дозволив для власних монастирських потреб молотити в дубенських млинах «вшелякоє збоже и солоды без мирки и без черги».
Історія № 6, яка відбулася 1594 року. Назва – «Важливе доручення». Вона пов’язана із конфліктом В.-К. Острозького з Янушем Збаразьким з приводу грищівських міщан.
Історія № 7, яка відбулася 1589 року. Назва – «Опіка над “римлянами”». У той час «римлянами» називали людей, які прийняли католицьку віру. Острог – не тільки місто, наповнене релігійними пам’ятками, але й місто, у якому жило багато різних вірян. 20 квітня 1589 року – це дата видання документа в Острозі, у якому В.-К. Острозький надає наказ не ображати віруючих села Люче за те, що вони сповідують греко-католицьку релігію.
Історія № 8, яка відбулася 1590 року. Назва – «Подих війни». Ця історія розповідає нам про лист, написаний 20 квітня 1590 року В.-К. Острозьким своєму зятю про майбутнє протистояння з Туреччиною, до якого сам князь ставився прихильно.
Історія № 9, яка відбулася 1592 року. Назва – «Опіка над “греками”». Так само, як «римляни» – це католики, то «греки» – православні. Такі назви пішли від місця виникнення релігії. 20 квітня 1592 року В.-К. Острозький видав наказ дубинському наміснику Петрові Билчинському про припинення порушень старовинних прав Дубенського Спаського монастиря.
Історія № 10, яка відбулася 1594 року. Назва – «Зміцнення тилу». Цього року В.-К. Острозький перебував у Луцьку, де вирішував суперечки. Найбільший його конфлікт був із Криштофом Радзивіллом, який подав позов до суду на київського воєводу від імені дружини та свого старшого сина через різні погляди на спадок. Перед його розглядом у Коронному трибуналі 24 серпня 1594 року він уклав з тестем угоду, за якою Радзивілли отримували, зокрема, Глуськ, Тернопіль, права на Копись. Так конфлікт було вирішено.
На цьому інформація лектора закінчилася, і настав час ставити питання. Усього конкретних запитань було 5, на які Ігор Тесленко надав відповіді, а саме:
- Як правильно говорити: «Острог» чи «Остріг»?
– Правильно говорити Остріг, але офіційна назва Острог. Слово походить від назви різновиду старовинного кріпосного укріплення. Точної відповіді на це запитання немає.
- Якою була кількість свити князя у пересічних волинських поїздках?
– Насправді, існували щоденники, реєстри, списки, які велися для підрахування витрат і по яким можна було порахувати людей, але до нашого часу вони не збереглися. Але загалом це, мабуть, 30–40 осіб. Все залежало від масштабу завдання. Наприклад, під час в’їзду до столиці або дебатів свита нараховувала кілька сотень.
- Кого із дослідників Ви порекомендуєте для вивчення, хто найближче підійшов до розкриття питання про постать В.-К. Острозького?
– Я рекомендую Вам професора Томаша Кемпа. Це польський історик. Але мені ще подобається Василь Ульяновський, тому що він у своїх працях піднімає важливі запитання.
- Коли був зруйнований Тарновський замок?
– Тарновський замок не був зруйнований, не було такої цілі. Він був розграбований, а у кінці XVI знаходився у напівзруйнованому стані.
- Називати Дубно, чи Острог, чи інші володіння Острозьких літньою або зимовою резиденцією – це не буде помилково? Чи це все ж таки більш політична назва?
– Це не політична назва, ці місця не можна назвати літньою або зимовою резиденцією. Немає закономірностей, які це показують та доказують.
Закінчився захід о 16:47. Загалом, інформація, надана на цій онлайн-лекції, була цікавою та вичерпною. Ігор Тесленко розповів багато невідомих донині історій про життя найвпливовішого вельможі свого часу В.-К. Острозького. Звичайно, це все було підкріплено історичними фактами та фото, які лектор демонстрував нам підчас своєї розповіді на презентації.
Смирнова Дар’я – студентка групи ЛЖ-12, 1 курсу спеціальності «Журналістика», у межах навчально-ознайомчої практики
