15 квітня відбулась онлайн-конференція «Україна-Італія: археологія та формування просторів історичної пам’яті». Захід було проведено до Дня італійських наукових досліджень у світі за ініціативою Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та університету Кампанії Луїджі Ванвітеллі, під патронатом Посольства Італії в Україні та Італійського інституту культури в Києві. Метою зустрічі було простеження історичної традиції, яка об’єднує такі віддалені в просторі території України і Італії, які, проте, мають спільне історичне коріння.
Першим доповідачем був ректор ХНУ імені В.Н. Каразіна, професор, академік Національної академії наук України – Віль Бакіров. Він розповів про внесок Каразінського університету в розвиток досліджень в галузі греко-римської історії та археології. Академік Академії Лінчеї, професор класичної археології університету Кампанії Луїджі Ванвітеллі, науковий керівник розкопок в Кумах та координатор розкопок на віллі Сан-Марко в Стабіях – Карло Решиньо розповіли історію та особливості археологічних досліджень у Кумах, першій давньогрецькій колонії в Італії. Українські дослідники доповіли про розкопки українських міст північного Причорномор’я.
Доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Каразінського університету, член Ольвійської археологічної експедиції Інституту археології Академії Наук України Оксана Ручинська розповіла найважливіші археологічні знахідки та основні етапи історії Ольвійського полісу від моменту його заснування на території Північного Причорномор’я до періоду римського впливу та занепаду полісу під час навали варварів.
Про розвиток Херсонеса від грецького міста на території Північного Причорномор’я до візантійського Херсона та його загибелі в період генуезької колонізації цього регіону доповів професор, завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків, керівник Херсонеської археологічної експедиції «Цитадель» Каразінського університету Сергій Сорочан.
Андрій Домановський, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків, керівник Херсонської археологічної експедиції «Цитадель» Каразінського університету розкрив особливості взаємовідносин візантійської цивілізації та місцевих варварських племен на території Таврики з V по Х століття.
Доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків, керівник археологічної експедиції «Чембало» Каразінського університету Сергій Д’ячков розповів про генуезьку фортецю Чембало, форпост Лігурійської республіки в середньовічному Криму, напередодні її завоювання османами.
Італійські колеги ознайомили учасників конференції з історією італійських Кум, Сибаріс, Помпеї та Геркаланума. Дослідник у галузі класичної археології факультету філології та культурної спадщини Університету Кампанії Луіджи Вантітеллі Мікеле Джованні Сілані розповів про методи археологічних досліджень стародавніх міст Італії на прикладі роботи лабораторії Капіс, а про один з найбільш захоплюючих центрів стародавньої Італії Сибаріс доповів директор археологічного парку Сибаріс доктор Філіппо Демма. Директор Археологічного парку Геркулануму доктор Франческо Сірано надав унікальну можливість приєднатися до захоплюючого світу давньоримського міста Геркуланум, який загинув під час виверження Везувія.
«Ми сподіваємось, що ця конференція сприятиме подальшій науковій співпраці, обміну досвідом та зміцненню зв’язків в галузі стародавньої і середньовічної історії та археології між українськими та італійськими вченими. І ми сподіваємося, що, коли все повернеться на круги своя, ця наукова дискусія буде продовжена практичним співробітництвом!», – підсумувала зустріч доцент історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Оксана Ручинська.
Снітка Тетяна – студентка групи ЛЖ-11, 1 курсу спеціальності «Журналістика», у межах навчально-ознайомчої практики
