Конференція журналістів-розслідувачів, яка тривала з 2 до 4 грудня, дала змогу відкрито та відверто говорити правду її учасникам.
Одна з основних тем онлайн-зустрічі – захист журналістів від тиску влади та політично заангажованих авторитетів. Кожен з учасників тринадцятої конференції журналістів-розслідувачів виступає за відстоювання права безпеки журналістів.
У конференції брали участь майже усі країни світу. Представник Англії, Йохан, розповідає про засоби, які допоможуть розповсюдити ідею про важливість українським журналістам відчувати себе безпечно під час виконання свого громадянського обов’язку на окупованих Росією територіях. Частина інших країн підтримали Йохана, додавши свої зауваження та пропозиції.
Розслідувальна журналістика пройшла важкий шлях свого формування і розвитку. Основна причина, яка дозволила їй виникнути – розпад радянського союзу.
Післярадянські країни отримали можливість боротися проти корупції та несправедливості. У цей час журналісти зіткнулися з тим, що самі почали опановувати сферу діяльності розслідування та самостійно боротися проти корупції, оскільки можливості перекваліфікуватися або отримати підвищення кваліфікації зі спеціальності «журналіст- розлідувач» тоді ще не було – через відсутність належної освітньої програми у вищих навчальних закладах.
Під час конференції ведуча запросила кожного представника журналістської сфери різних країн висловити свою думку щодо проблем розвитку діяльності сучасних журналістів.
Як зазначає Зяру Дигарт (учасниця розслідувальної групи із Молдови «ZDG»): «…найбільша проблема для розвитку журналістської діяльності – нестаток фінансової підтримки».
Журналістка з Казахстану, Ханна Інсанова, висловлює своє невдоволення та обурення щодо цензури, неможливості журналістам говорити відкрито. Вона зазначає, що в її країні дуже популярним є зміна вихідних матеріалів, які журналісти отримають вже у спотвореному вигляді.
Ханна Інсанова – одна з творців фонду «Медиа Инициатива», мета якого розвинути неупередженість та незалежність журналістики. За допомогою презентації представник форуму визначає основні проблеми:
Далі слово взяла Анна Капушенко – головна редакторка російськомовного «Клоопа». Діячка презентувала його як незалежне видавництво у Киргизстані. Вона виокремлює одну з проблем – журналісти-розслідувачі вимушені скривати свою особистість заради майбутньої безпеки. Вони не можуть виконувати свої громадянські обов’язки у відкриту, оскільки від цього залежить їх життя та здоров’я їх близьких. Чи вважається це нормою для сучасного суспільства?
Анна акцентує на основних факторах, які заважають працювати учасникам ЗМІ:
- Державні органи не дають основного доступу до інформації. Він дуже звужений;
- Прокуратура видаляє усі прес-релізи сайту;
- Влада ущемляє права журналістів, залякує, обмежує дії.
Редакторка виголошує головний лозунг: «Залишатися незалежними – основна наша мета.»
До мікрофона запрошуються Оксана Романюк – директорка інституту масової інформації та Олександра Яновська – суддя Верховного суду України. Оксана Романюк висвітлює ситуації, які складаються в Україні щодо розслідувальної діяльності на 2021-й рік:
- Стрімкий зріст цензури, зростання тиску власників та влади.
- Зменшення кількості фізичної агресії, порівняно з минулим роком (через карантин сталося усього 165 нападів на журналістів за рік).
- Більша активність журналістської спільноти. Зокрема, молоде покоління журналістів гідно проявляє та підтримує активність.
- Зріст кількості розслідувань (але докази покарання агресорів недостатньо вагомі для влади)
- Правоохоронні органи не дають змогу говорити правду та пропагувати справедливість.
- Справи відкриваються, але дуже скоро закриваються, і їм не виноситься вирок (частіше злочинника виправдовують).
Загалом, слід зазначити, що ситуація з журналістською розлідувальною діяльністю постає дуже складною. Ця складність виявляється не лише у межах нашої країни, а й більшості країн світу. Кожна з них має спільні проблеми: заборона правди та відвертості, корупція, прикривання владою злочинців, обмеження дій, недостатня кількість матеріальної підтримки тощо. Проте, якщо ці проблеми стосуються усіх країн колишнього СНГ, то, на мою думку, завдяки таким активістам, які виступали на конференції, становище зміниться на краще. За це треба боротися і щиро вболівати.
Малєєва Марія, студентка 1 курсу магістратури заочного відділення
у межах виробничої практики