Тамара Лисицька – журналіст, акторка, діджей «Альфа-радіо», телеведуча, сценаристка, російськомовна письменниця з Білорусії. Автор і ведуча найпопулярнішої нічної телепрограми у Білорусі «12 або На ніч дивлячись». Написала та видала книги «Ідіотки», «Тихий центр», «Дванадцять».
Роман білоруської письменниці Тамари Лисицької «Ідіотки» – це історія трьох дівчаток протягом їхнього дитинства, юності та зрілості, які живуть, страждають, люблять. Все як завжди. Місце дії всіх драм і перипетій – Мінськ. З його реаліями, знайомими станціями метро, назвами кінотеатрів, з історичними подіями кількарічної давнини, коли спочатку не було нічого, а потім було все, але не було грошей. Історія успіху, зльоту, поразок і пошуку сенсу життя кожної з героїнь. Іноді деякі герої переносяться у Москву.
Це історія про те, як поєднується непоєднуване. Красуня, розумниця і страдниця. Спочатку не можеш повірити в те, що три такі абсолютно різні особистості можуть так щиро дружити. Олена Іванова, Наташа Петрова, Ірочка Сидорова – автор оригінальний у своїй простоті. Як це не банально, «людей нецікавих у світі немає».
Роман про Мінськ, трохи про час, але в основному про становлення молодої особи, хоча ця особа і представлена в трьох іпостасях. Сюжет невигадливий, як і весь наш шоу-бізнес. Три дівчинки-подружки, що співають в шкільному хорі, читач знайомиться з дівчатами, коли їм по десять років і «хорова планида» занесла їх на білоруське телебачення. 1985 рік. Фоном звучить зловісне слово «Чорнобиль», але воно ніяк не стосується головних героїнь, а лише позначає деякі соціальні події. У дівчаток все життя попереду. І прожити його треба так, щоб запам’ятати.
Роман Тамари Лисицької «Ідіотки» написаний доволі простою мовою для читання, із яскраво змальованими образами, насиченою подієвістю та неймовірно життєвою проблематикою. Часом книга здається перевантаженою діями, персонажами, деталями. Хоча все цікаво: багато нестандартних ситуацій, знайомих місць (для мінчан), явищ і подій, які слугують фоном для основної сюжетної лінії. Роман про наше життя, дуже правдивий і точний. Герої цікаві і дуже різноманітні. Комусь читач симпатизує, когось буквально проклинає. Дуже вразила «правда життя»: іноді з героями траплялися такі повороти (зазвичай не дуже хороші), що навіть уявити важко.
Цей роман насичений подробицями життя, в якомусь сенсі – це «вінегрет» із середньостатистичного життя: народився, вчився, одружився з усіма проміжними стадіями. Перший поцілунок, перша зарплата, перша сварка, перше “чому?”. Це книга, в якій не просто описується день-два із життя героїв, вирвані з контексту, а розвиток, дорослішання, в яких змінюється і ставлення до героїв. Усе як у житті, із своє специфікою та проблематикою.
Ірина Єдімент, студентка 1 курсу магістратури заочного відділення
у межах виробничої практики
