Починаючи з 2014 року, третій сектор в Україні стрімко розвивається: Революція гідності, анексія Криму та війна на Донбасі зробили країну майданчиком для діяльності десятків національних та міжурядових організацій, гуманітарних, громадських, благодійних фондів, проектів технічної та освітньої допомоги. Робота в одному з агентств ООН, в ОБСЄ або Червоному хресті стала ідеєю фікс для багатьох молодих фахівців-комунікаційників. Проте, перш ніж почати складну процедуру працевлаштування, варто знати, із якими особливостями роботи у некомерційних структурах доведеться зіштовхнутися в разі отримання довгоочікуваної пропозиції.
Взаємодія з донорами та партнерами
Більшість міжнародних та національних некомерційних організацій функціонують за рахунок урядів країн-учасниць та донорів. Тож якщо в комерційній структурі або на держслужбі комунікаційник звітує перед беспосереднім керівником, то в некомерційній організації він має певну відповідальність перед усіма партнерами. Ця особливість може не тільки спричинити певний психологічний тиск, але й суттєво уповільнити робочі процеси – узгоджувати прес-релізи, наприклад, потрібно не тільки з головою відділу, але й з усіма партнерами, дотичними до згаданих в текстах проектів.
Жорсткі правила
Робота великих організацій – це налагоджений механізм, у якому не можуть відбуватися збої. Всі процеси прописані, інструкції – чіткі та прозорі. З одного боку, це дає співробітникам повне розуміння їх обов’язків, з іншого – позбавляє можливості долучатися до роботи, що є цікавою, проте не входить до переліку посадових функцій. Через це часом непросто реалізувати власні ініцітиви, адже для цього необхідно скоригувати сталу систему.
Внутрішні комунікації
Заповнюючи аплікаційну форму для отримання позиції в міжнародній НКО, потрібно бути готовим до роботи в мультикультурному, мультинаціональному колективі. Аби знайти спільну мову з колегами, які мають суттєві відмінності у вихованні, металітеті, традиціях, релігійних та політичних вподабаннях, необхідно розвивати гнучкість, терпимість, потрібно вчитися слухати та дослухатись. Особливо з огляду на те, що абсолютною цінністю в більшості некомерційних організацій є командна робота – успішно впоратися з завданнями самотужки навряд чи вдастся.
Професійний розвиток
Скільки б дипломів про вищу освіту, сертифікатів про завершеення фахових курсів, років професійного досвіду не мав співробітник НКО, на новому місці роботи йому доведеться постійно вчитися. Раз на рік співробітники некомерційних організацій укладають та узгоджують плани підвищення кваліфікації, і протягом наступних дванадцяти місяців невтомно проходять курси, тести та долучаються до лекцій і семінарів.
Анастасія Швець, студентка 1 курсу магістратури заочного відділення
у межах виробничої практики
