За останні декілька років кількість відеоігор, котрі отримали українську локалізацію постійно зростає завдяки як офіційним, так і піратським командам перекладачів, котрі докладають всіх зусиль, щоб улюблені українцями персонажі заговорили, врешті решт, солов’їною.
Кожен український гравець зіштовхувався із проблемою локалізації – української або не існує, або не визнається розробником (бо піратська) та має проблеми з підвантаженням у гру. Тривалий час великі ігрові розробники відносили українців до російського ринку, тому компанії не бачили перспективи в запровадженні української мови та додавали лише російську для країн східної Європи.
При цьому компанії, що розробляють відеоігри, можуть мати офіси в Україні та користуватися послугами місцевих дизайнерів, програмістів та тестувальників. Показовим є ситуація, що склалася навколо Ubisoft, яка відповідальна за такі всесвітньовідомі проєкти як “Assassin’s Creed” та “Far Cry”. На сайті , розробники повідомляють, що київська студія “є однією з найбільших студій Ubisoft”, проте таке, на перший погляд, визнання не пришвидшує процес впровадження принаймні українських субтитрів, не говорячи вже про озвучку.
Торік українська студія локалізації “Шлякбитраф” створили петицію на сайті “Сhange” для додання українського перекладу в ігри від цієї компанії, та поки що кількість голосів не перевищила навіть 4 тисяч.
Софія Шуль, одна зі засновників громадської організації «Локалізаційна спілка “Шлякбитраф”» (також відома як SBT Localization) говорить з цього приводу наступне:
“Можливо, нам варто було трохи більше рекламувати цю петицію. Втім, як відомо, Ubisoft потроху йде назустріч українській спільноті, і в цьому заслуга всіх небайдужих, хто звертався до компанії щодо української мови. Минулого року з’явилася українська мова в крамниці Ubisoft, а зовсім нещодавно в бета-версії Ubisoft Connect для ПК версії. Тому гадаю, що до ігор українською мовою від Ubisoft уже теж недалеко”.
Команда “Шлякбитраф” вважає, що багатьом компаніям вигідно мати в Україні офіс із дешевшими працівниками. Кажуть, “це просто бізнес”. Розробники не бачать сенсу витрачати час та гроші на дубляж, якщо гравці чудово користуються англійською чи російською мовами.
“Цей аргумент “проти” ми чули від розробників дуже часто. Направду важко довести, що твоїй спільноті потрібна українська мова, якщо та спільнота навіть інтерфейс у Steam не може перемкнути на українську мову, а користується англійським чи російським. Втім, з огляду на політичні події минулих кількох років мені здається, що дуже багато людей – українців та іноземців – переосмислили своє ставлення до української мови”, – розповідає Софія Шуль.
Інформаційний ресурс “Steam українською” ще у 2017 році намагався знайти пояснення такому низькому попиту на українську. На своїй сторінці в фейсбук вони писали так:
“Найбільшою проблемою на шляху українізації Steam завжди стояла мала кількість користувачів українського інтерфейсу. На словах усі хочуть українську мову, але не так вже й багато дійсно нею користуються, хоча наш переклад часто більш якісний і швидший, ніж російський”.
На той момент, згідно зі статистикою Steam, лише 10% українців використовували державну мову для інтерфейсу. Тож виникав парадокс – розробники бачили низький попит на українську мову та не впроваджували її, бо загальна статистика для великих компаній була і є більш переконливою, ніж петиції сотні чи тисяч активістів.
Хто займається українською локалізацією зараз?
Проте на Ubisoft світ клином не зійшовся, тому варто поговорити про реалізовані українські локалізації та тих, хто їх створює. Без перебільшень, рекордсменом за кількістю закінчених перекладів є команда “Unlocteam”, що позиціонує себе як “міжнародна команда з центром в Україні”, яка займається перекладом та озвучуванням різними мовами світу, включаючи українську. Згідно з інформацією на їхньому сайті, вони мають 66 завершених проєктів та завжди відкриті до співпраці з новими командами розробників.
Як відзначив керівник “Unlocteam” Андрій Рабощук, за кількістю комерційних проєктів з українською локалізацією (готових та тих, які ще вийдуть у цьому та наступному році) “UnlocTeam” дійсно можна вважати найуспішнішою. Проте команда не вважає себе найупізнаванішою та відсилається до спілки “Шлякбитраф”, яка має великий вплив на українському ринку. Розробники ж більше співпрацюють зі світовими локалізаційними агенціями, які з минулого року почали додавати й український переклад як свої послуги.
“Щодо якостей, то хоч бували й різні ситуації (і війна також повпливала на роботу над кількома проєктами), але я вважаю, що ми завдячуємо успішними проєктами системному підходу, передовим та експериментальним рішенням у локалізації, дружніх та довірливих відносинах із розробниками, відкритістю до спільноти гравців та відгуків щодо локалізації та чітко поставленій меті”, – пояснює керівник “Unlocteam” завдяки чому команда зараз має таку впізнаванність серед українських локалізаторів.
Унікальність цих локалізаторів полягає у комплексному підході до локалізації, порівняно з іншими місцевими адаптаторами, бо “Unlocteam” пропонує не лише перекласти, а й озвучити, розробити ігрові ресурси та долучитися до маркетингу, просування майбутньої гри у світ ґеймерів. Так, амбіційна команда займалася локалізацією Ark: Survival Evolved, To the Moon, Bridge Constructor Portal, Subnautica, Dorfromantik, Timeloop: Sink Again Beach, Warplanes: Battles over Pacific, Songs Of Conquest та безліччю інших ігор.
Крім цього, команда Unlocteam є розробниками Каталогу української локалізації ігор “КУЛІ”, де з нещодавнього часу публікується інформація про проєкти, котрі отримали українську локалізацію, а також про перекладачів та студії, їх співпрацю з розробниками та багато іншого. Тарас Синюк, менеджер проєктів в “UnlocTeam” у своїй статті на сайті геймдев-спеціалістів України GameDev DOU, розповів , що ініціативи зі створення подібного ресурсу виникали ще давно. Так, у 2008 році на торент-трекері Толоці, українці створили відповідний ігровий розділ для українських проєктів. У 2012 році активізувалася українська група “Steam Translation Server”, а у 2017 виникла вже згадана “Steam українською”. Проте зі збільшенням кількості проєктів та появою в іноземних розробників бажання співпрацювати з українським ігровим ком’юніті, з’явилася необхідність створити подібний каталог, як для гравців, так і для потенційних замовників.
На думку Тараса Синюка, такі ініціативи дуже важливі, бо під час створення сайту неодноразово доводилося чути невдоволені коментарі, мовляв, українською мовою ігор не випускають. Насправді ж, зазначає автор тексту, грати українською не просто можна, а необхідно, оскільки це сприяє “збереженню мовної культури, мовної обізнаності та підтримці української ігрової індустрії.
Отже, українська ігрова локалізація існує доволі давно, а ігор з українською вже навіть не сотні, а тисячі, проте для багатьох українська мова в іграх усе ще є чимось незвичним.
“Але це все справа звички – як було з українським дубляжем фільмів у 2008-2009 роках. Цей етап просто потрібно пережити. Але вже зараз українська локалізація ігор часто відбиває реалії, що відбуваються довкола нас, у тій чи іншій формі — прямих відсиланнях, обігруванні мемів чи певних реальних подій, використанні реальної історії тощо”, – говорить Андрій Рабощук.
Він додає і те, що процеси локалізації дійсно певною мірою “інформаційна війна”, тому що ми, по-перше, показуємо розробникам, що додавання української локалізації як мінімум дозволяє збільшити продажі їхніх ігор в Україні, а також показати, що ми не є частиною регіону «Росія та СНД», як часто раніше нас приписували.
Крім Unlocteam, необхідно згадати таку команду, як «Локалізаційна спілка “Шлякбитраф”», що не менше вражає кількістю здійснених як ігрових, так і книжкових проєктів. У липні громадська організація відзначатиме 11 років створення “Шлякбитрафу” як спілки перекладачів та 5 років як громадської організації. За весь цей час вийшло майже півсотні ігор з їх перекладом, загальним обсягом приблизно 6,5 млн слів, та ще понад 20 книжок, серед яких артбуки та комікси.
Серед останніх проєктів цієї команди детектив “Sherlock Holmes: The Awakened” від української студії Frogwares, також кіберпанк на мінімалках “Tales of the Neon Sea” та дотепну “The Stanley Parable: Ultra Deluxe”. Крім того, варто ще згадати про симулятор польотів на дронах Liftoff: FPV Drone Racing від бельгійської LuGus Studios.
А ще локалізатори зробили два неофіційні патчі, які додають українську мову до ігор Baldur’s Gate 2 та Darkest Dungeon. З книжок нещодавно вийшла “The Elder Scrolls. Офіційна кулінарна книга” від видавництва Mal’opus, а також уже відкрите передзамовлення на артбук “Створення світу гри Hogwarts Legacy”.
Також на сайті “КУЛІ” можна знайти інформацію про такі команди, – Traductores Sin Fronteras (ігри Half-Life, Helltaker, Star Wars) та Екзордіум (ігри Outlast, Dead Space, Far Cry). До того ж існує безліч одноосібних перекладачів, наприклад, Кіндрат Книш, котрий скромно називає себе “легендою неофіційної української локалізації”. Самостійно він здійснив переклад понад двадцяти ігор, серед яких “Stray, It Takes Two”, “Little Nightmares”, “Amnesia”, “Resident Evil”, “Brothers – A Tale of Two Sons” і т.д.
Про одну з команд-початківців “Перекладацька відповідальність” ми писали в іншій статті. Ознайомитися з їх творчістю можна за посиланням тут.
Досить частим явищем є “машинні перекладачі” – ентузіасти (зазвичай не більше 5 людей), що в перші дні виходу гри роблять переклад з допомогою Інтернет-перекладача та потім його редагують, як це було з іграми Відьмак та Hogwarts Legacy.
Проблемою для команд локалізаторів, попри їхню активну діяльність, залишається їх невизнання. Дозволити співпрацю з офіційними проєктами можуть не всі – через відсутність досвіду та зв’язків чи банально байдужості до українського регіону великих компаній. Так виникає “піратська”, тобто неофіційна адаптація. Іноді розробники за відсутністю перекладів іншими мовами дають командам можливість додати до Майстерні Steam локалізацію та навіть заохочують створювати такий користувацький контент. Проте більшості геймерів доводиться задовольнятися малим, а саме мовними пакетами (модифікаціями, котрі додають потрібну мову в гру), котрі зазвичай не визнаються самими розробниками та нерідко видаляються з ігрових ресурсів.
Іншою перепоною на шляху до визнання є те, що українці, звиклі до російських перекладів, не можуть прийняти особливості українського перекладу. Так велика кількість перекладачів на українську прагнуть залишити певний відсоток адаптації, наприклад, як нещодавній переклад в грі Cyberpunk “Псарня”.
Юрій Драгон, перекладач з команди “Шлякбитраф”, впевнений, що через особливості різних мов певний рівень адаптації потрібен фактично завжди.
Нюансів існує багато, але загалом перекладений текст має передавати користувачеві перекладу приблизно таку саму інформацію та створювати таку атмосферу, як і користувачеві оригіналу. В цьому, як каже локалізатор “Шлякбитрафу”, його основна суть. Гравець не зобов’язаний знати англійську на базовому рівні, щоб повністю розуміти якісь назви, імена чи жарти, які майже завжди мають локальний контекст (серіали Сімпсони, Друзі як приклад). Утім, повна адаптація може бути не завжди доречна, зокрема коли йдеться про світ, який наближений до реального. Якщо події відбуваються, скажімо, у Великій Британії, то адаптації буде суттєво менше. Але якщо світ є повністю вигаданим, по суті є казкою, адаптувати можна абсолютно все.
“Бувають люди, які вважають адаптацію чимось протиправним, що руйнує оригінальним задум. Переважно це аргументують тим, що власні назви не перекладаються, що є зовсім не так навіть з урахуванням реальних назв, а не вигаданих (як приклад Нью-Йорк / Новий Орлеан)”, – коментує Юрій Драгон.
Найлегше зрозуміти суть перекладу – це спробувати пограти в гру чи покористуватися мовою, яка повністю тобі не знайома. Наприклад, китайською. Під час перекладу з китайської зазвичай не залишають частину слів «транслітерованою», як це переважно хочуть бачити у перекладах з англійської. Тому все повинно бути перекладене тими словами, які є в українській мові та за потреби адаптоване, для більшого розуміння та заглиблення.
Проте, попри таке позитивне ставлення перекладачів до змін в тексті, велика кількість гравців залишається поборниками “наближеного до оригіналу” тексту. Так, наприклад, деяка кількість користувачів Твітера не вподобала аналоги написання “інтерфейс” та “мультиплеєр” – дієвидло та гуртомграй, що запропонували перекладачі “Шлякбитраф”.
Як пояснюють учасники спілки, “Baldur’s Gate 1 і 2 — дуже великі проєкти (600 тис. слів і 1,6 млн слів відповідно), обидва волонтерські та мало вичитані. Ми знаємо, що переклад там не дуже хороший, тому по змозі робимо патчі з оновленням перекладу, оскільки це старі ігри й розробникам тупцювати над ними вже давно нецікаво”.
До гейту, говорить команда, вони ставляться спокійно: люди мають цілковите право висловлювати свою думку. Кожен має свій смак, тож догодити всім нереально, незгодні будуть завжди. Певна річ, перекладачі дослухаються до спільноти, але кінцеве рішення приймають відповідно до власного погляду або вказівок замовників.
Чому тоді в українців виникає негативна реакція на адаптації? По-перше, за словами Шлякбитрафу, не в усіх українців, а лише в тих, “хто гучно про це говорить”. По-друге, сприйняття термінів, особливо незвичних, є доволі суб’єктивним. Багато сучасних слів колись теж були новими й незвичними, а зараз вони сприймаються так, наче були завжди. По-третє, довгі роки в нас не було достатньо українського контенту, а тому користувачі звикли до російської чи англійської мови.
“Звичка — це завжди досить велика перепона. Багатьом досі важко вийти з російськомовної бульбашки чи зрозуміти, що українська мова не менш вартісна за англійську. Тож і сприймають український переклад через призму російського чи англійського звучання. Тому, повторюю, усі нові терміни, усі новотвори є просто незвичними й сприймаються суб’єктивно. Комусь не подобається «дієвидло», комусь не подобається «Псарня», а комусь «згубобик», але також комусь ці слова подобаються, тому, вважаю, не варто робити проблем на порожньому місці”, – каже Софія Шуль.
Як зробити так, щоб української локалізації було більше?
Якщо вірити статистиці Steam, офіційно українською доступні 9665 гри (це з окремими патчами). Крім того, маємо велику кількість багатообіцяючих анонсів, а саме Cyberpunk 2077 (сюжетне доповнення), Baldur’s Gate 3, Plague Tale: Requiem, Alan Wake Remake тощо.
Також група “Steam українською” наприкінці минулого року повідомила, що українці досягли “приємного рекорду” – 0,43% користувачів користуються українською мовою в додатку. Як повідомляють в пості, ці дані також означають, що одночасно у піковий час доби кількість україномовних користувачів Steam зростає до 129 тисяч.
Як зазначено в їх пості, “сплеск відбувся майже в усіх мовах і, ймовірно, пов’язаний із різким падінням користувачів китайської, які переходять на окремий Steam China. Однак у порівнянні з сусідніми мовами ріст у нас значно вищий, тож він таки абсолютний, а не відносний”.
Андрій Рабощук з команди Unlocteam відзначає, що окрім інтерфейсу розробники помічають кількість доданих українцями ігор в “бажане” (позаяк вони показують потенційну кількість гравців, що придбають гру в Україні). Також можна чемно просити розробників на форумах гри про додавання української локалізації. Це все вкупі поступово змінює ставлення розробників до української локалізації.
Команда Шлякбитраф для пришвидшення перекладу радить писати розробникам ігор про бажання бачити українську мову на екрані. Не чекати, поки цим займуться великі студії, а демонструвати свою зацікавленість в локалізації.
Що більше звернень, то краще, бо розробник має бачити попит від самої спільноти, а не когось одного. Так, мова інтерфейсу є одним з показників, що відстежують маркетологи, тому якщо є українська мова — обов’язково треба користуватися нею. Крім цього, необхідно підтримувати знайомих перекладачів – чи словом, чи гривнею, бо саме це мотивує вдосконалюватися.
Маргарита Юрченко, 3 курс
Матеріал створено в рамках виробничої практики